Релігія - рентабельний бізнес не лише у православному світі.
У липні тому я побувала у великому паломницькому центрі - у Меджугор'є. Відвідини цього місця залишили суперечливі враження у моєму серці.
З одного боку, якесь внутрішнє бажання повірити в диво, всупереч здоровому глузду та всій цій зовнішній мішурі... Це як міркування від протилежного: якщо все справляє враження фальшивого, награного, то має бути якесь зерно істини.
З іншого - почуваєш себе конкретно тим, кого "розводять".
Дівчата-волонтерки оповідали нам про історію Меджугор'я, про візіонерів, ангельськими голосами з придихом. Від того ставало якось навіть соромно, що ти не піддаєшся єдиному релігійному психозу.
А основні його прояви - це бажання придбати, придбати собі щось... Люди заради шопінгу пропускають месу і сповідь.
Гаразд-гаразд, люди прагнуть мати пам'ятку про свій візит сюди - не все ж камінці з гори Подбрдо збирати, вона і так вже вся покоцана. Але для цього достатньо МАКСИМУМ 5 крамничок в різних кутках. Меджугор'є ж перетворилося у великий ринок, де діють ринкові закони: в одній ятці хусточки (які обов'язково слід придбати, бо як же ж ти інакше збереш миро з мироточивого хреста?) по 2,5 євро, в іншій - такі ж - по 1 євро.
А безконечні верениці вервиць? В Меджугор'є не культ Богородиці, а культ вервички.
Хотілося б, щоб люди везли звідси не тільки речі за плечима, але й віру за душею...
Немає коментарів:
Дописати коментар