Останні три дні

Четвер.
Здала історію країн Азії та Африки в ХХ / ХХІ ст. Ситуація з балами чи не в перше в моєму житті була такою критичною, але, дякую за розуміння. Все ОК.


Передала Наталі портрет, вона дійсно як молода і красива англійська королева на нім!






Після пар поїхала на каток в "Западляни", пообідала серед чікенхатівських курей). Треба сказати, що паралельно в часі команда КВН істфаку зайняла 3 місце на університетському чемпіонаті.
З дому ми з Катюшкою поїхали в "Березіль" на нагородження) Я була ввввууууууу шокована і рада) Таких дорогих подарунків я ніколи не отримувала! За перемогу в конкурсі "Кращий студент року" (серед вищих навчальних закладів області у 2011) мені презентували ноутбук - прикольно! (вартувало б мені освоїти Linux), грамоту, гарні квіти і навіть "оскар". Стоїть зараз на столі в мене, блищить). Вручав це все заступник голови Облдержадміністрації Петро Гоч (а мав бути Хоптян, а взагалі-то - Надал, - та мені байдуже).
Я знала, що маю виходити на сцену, але коли назвали моє прізвище, просто-таки сльози виступили на очах від приємного хвилювання.


Моя Катінька за мене так вболівала! Ректор був задоволений! Одразу за кулісами мене познімало ІНТБ, радіо "Рокс" запитувало, потім дзвонили з держтелебачення, запрошували в понеділок на ефір, але мені не виходить ((
І мене знову викликали на сцену!  - вручати подарунки з конкурсу творчих робіт "Я пишаюся тим, що я - українець!". Напередодні мені телефонував депутат Костянтин Володимирович (Баранов) з "Молодих регіонів" і сказав, що я - серед призерів. Але я не розраховувала на перше місце! :) Подвійна радість! (мені дістався сенсорний фотоапарат!).

Отак я вдруге за рік виграла в одному конкурсі. Знову їхатиму до Києва, в четвер. Фінал буде в музеї українського сучасного образотворчого мистецтва. До мене з Тернополя приїде Катя в цей день, погуляємо разом, підемо в музей води, обіцяла їй показати пейзажну алею... Жаль, планетарій в будні дні не працює... Катя хоче ще в зоопарк, правда, не знаю, що там в листопаді паркується із фауни :). Може, потрапимо на нову експозицію в ПінчукАртЦентр.
Після концерту поїхали додому, трохи вгамували емоції) Батьки купили мандаринок, апельсинів, головку сулгуні!!!, кіло крабових паличок! (Це я просила в Миколая).
А потім я поїхала до одногрупників у "Файну хату".
Звідти - попрямували з Павликом в "Riverpool". Попрямували - гучно сказано: бідолашка кульгає, йшов з парасолькою ( Але він молодчинка, що практично повністю веде такий спосіб життя, як раніше - єдине, щоб не робив знову таких дурниць, які його в лікарню привели! - а він буде робити :(( ).

П'ятниця.
Було багато на диско народу, в основному - педагогів) Веселенько було... Деякі моменти того вечора я упускаю, бо вони не дали сподіваного ефекту (((
По дорозі додому знайшли добрячу жменю копійок :)
Завалилася спати.

П'ятниця - святий день для студента (особливо після дня студента), це як для євреїв - субота. Але я гасала, як навіжена. На десяту ранку помчала в "Білий дім" (а по дорозі закинула свої ботільйони в ремонт). Знову була офіційна частина по конкурсу, журналісти в мене допитувалися, що ж такого я написала у своєму есе :) Наталя Лазука зняла дуже хороший сюжет про мене на ТТБ і подарувала мені свою збірку :)
Звідти - полетіла в універ, роздавала своїм цукерки :) Отримала 98 балів за залік з історії України (найбільше на курсі). Сказала Валентину Дмитровичу, що солодощі - в честь успішної здачі сесії.
Побігала, виробила собі особову мед. книжку. Посиділа на настановчій конференції по пед. практиці. Поїхали з Іваном за білетами в Одесу.
Ввечері подивилася "Король говорить".

Субота.
Сумно. Завжди так, як куди збираюся їхати. Навіть нема натхнення пакувати валізи. Причому хочу ж їхати - випробувати себе, цікаво та весело провести час у цікавому та веселому місці!. Мені подобається Одеса, подивлюся на зимове море. Трохи боюся відповідальності, що мене очікує, але, чесно кажучи, впевнена у собі.
Боюся, як я буду без постійного інтернету, без Беточки і своїх... Я ж раніше з дому їхала максимум - на місяць (( Хотілося б повернутися в Тернопіль 23 грудня, аби одразу рванути на новорічний карнавал стипендіатів Пінчука у Львів.
Вже казала, що пропущу свою "вишневу двадцятку", Миколая... Але планую в Одесі піти в дельфінарій, в Оперний, (може, на диско), хочу в кіно: такі всілякі милі фільми будуть показувати!
Отаке-то, на вокзалі Південної Пальміри мене зустріне Наташа Толстая, знайома по олімпіаді з педагогіки в Умані.
Тікаю я звідси, "звалюю"... Буде складно, будуть нові емоції і все це перекриє негатив / чи пустку/... Коротше, знову упущу я ліричний відступ, потому что кто понял жизни смысл и толк, давно заткнулся и умолк ((

Сьогодні Іра Криса виходить заміж! Вітаю! Славік теж вже одружився, успіхів їм)
Найприємніше в сьогоднішньому дні - що Катінька гарно написала тести на курсах і що мені прийшли Олежикові листи! :) Цьомаю!

P.S.: А ще я переживаю через це своє звання кращого студента, через нагороду. 1) Є багато класних і достойних студентів, їх також нагородять, це, вочевидь, був мій час. 2) Я ,по-суті, нічого вагомого для України не зробила ж... Але ще зроблю! 3) Цей рік був насичений новими містами, новими людьми, новими heart attacs, був успіх і збувалися мрії. Буде дуже складно втримати такий рівень, я сама, та й інші, чекатимуть від мене більшого... А я всього лише дев'ятнадцятирічна дівчинка, яка хоче, щоб їй пощастило.