суботу, 28 січня 2017 р.

Правила життя Марічки Юрчак

Ігор Манн у бестселлері "№1" рекомендує записати свої правила життя, як для журналу "Esquire". Чому б ні?
Якісно проводь час зі своєю сім’єю

Ми нікому більше не потрібні, крім наших близьких. Саме вони люблять нас безумовною любов’ю. Твоя сімя – це твій клан. Час пройде і ти зрозумієш, що мама була права в усіх своїх порадах. Батьки інвестували у тебе, ти це повинно конвертуватися у щиру вдячність.

Відпускай гроші

Тобі має бути приємно заплатити людині за добре зроблену роботу. Ти заплатиш комусь – хтось заплатить тобі, гроші мають бути у русі. Гроші самі по собі – не цінність (відкрила для когось Америку?). Щедрість, на відміну від марнотратства, прикрашає людину.

Плануй своє дозвілля, відвідуй як мінімум одну культурну подію на тиждень

Багато людей ретельно планують свою роботу: зустрічі та виконання обов’язків. Коли справа доходить до вихідних, то все закінчується на дивані з пультом від телевізора. Такий відпочинок кращий, аніж ніякого, але відпочинок – це не тільки фільми, це - спорт, це театр, це музика, це вивчення і дослідження нового. Мій найпростіший рецепт – обов’язкова щотижнева культурна подія. Плануй, що ти підеш на концерт, на відкриття виставки чи прем’єру вистави, спробуєш нову страву у новому ресторані. Одна подія в тиждень - здається, це мало, але коли справа доходить до планування навіть це організувати складно. Якщо ти сам – то соромишся іти сам, без компанії. Якщо ти з парою чи компанією – мусиш узгоджувати час, зручний для всіх. А потім дивуємося, чому у нас таке нудне життя?

Читай!

В дитинстві мене було не відірвати від книжки: твори Астрід Лінгред, Джоан Роулінг я читала з ліхтариком під ковдрою. Мама каже, що я читала все, що написано. Винні у цьому всьому батьки, які завжди-завжди розказували «казочку на ніч», читали, дарували книжки, та й вдома була і є гарна бібліотека. Я відчуваю справжню радість від читання! Не знаю, може, це тільки тому, що маю розвинену зорову пам’ять, чи це зворотня залежність, але саме читання зробило мене грамотною і (сподіваюся) цікавою людиною. Цьогоріч, я вирішила піти «по стандарту», як сказав один мій знайомий, і прочитувати в рамках флешмобу #52книгиврік. Наразі темп тримаю, враженнями від прочитаного ділитимуся наприкінці кожного місяця.

Здійснюй мрії, життя одне – твоє

Існує думка, що коли ти втілюєш мрію, то опиняєшся ніби на вершині гори, у пустці, з якої один шлях – вниз. З піку завжди краще видно інші вершини, які хочеть підкорити – так міркую я. Кожна здійснена мрія (таких у мене вже чимало – власний мотоцикл, гостини у Батумі, персональна виставка…) стає потужним зарядом для подальної діяльності і ще довго служить як акумулятор енергії та позитиву. Спитай себе, яку свою мрію тобі вдалося здійснити? Що далі? Кажуть і таке, що більшість людей перетворюють мрію, яку можна втілити за тиждень, у мрію цілого життя. Я перефразую: мрію цілого твого життя ти можеш здійснити вже до кінця цього тижня.

Вір у себе. Інвестуй у себе

Найкраща інвестиція – це подорожі.

Подорожуй.

Багато людей говорять, що вони люблять подорожі, але насправді рідко мандрують, а під мандрами розуміють «трансфер від вокзалу до готелю з ол-інклюзів». У шкільному віці я думала про поїздку закордон як про щось нереальне і недосяжне. В університеті відкладала гроші, аби побачити Відень та щоразу не таланило. А на сьогодні я вже відвідала 15 країн, скоро буде мій ювілейний 15-й політ, декілька з цих поїздок фінансувалися приймаючою стороною. Головне – це бажання. Подорожі роблять тебе ближчим світові, багатшим, щасливішим.

Найголовніше – це стосунки з людьми.
Не будь сволотою. Не бреши нагло, не підставляй, не обмовляй. Я розумію, це складно. Не треба догодити всім. Але можна не створювати конфліктів, бути доброзичливим, приязним і вдячним. Це допомагає у житті. Якщо не вірите мені – повірте найдовшому у світі експерименту (який тривав 75 років) і довів банальну істину – щасливими і здоровими довгожителями людей робить не слава та багатство, а теплі стосунки з близькими та громадою.

Краще шкодувати за тим, що зроблено, ніж за тим, що не зроблено

У другому випадку ми довічно будемо мучити себе питанням, «а що було б, якби тоді…». Сюди я включаю зізнання у коханні, несподівані вчинки… У 2011 році я вирішила поїхати працювати педагогом-організатором у дитячий табір в Одесі. Той зимовий місяць здавався мені каторгою, я рахувала дні до повернення додому, плакала ледь не щовечора. Тепер, я звісно, згадую все те з посмішкою, - деякі вихованці досі тримають зі мною контакт, я і зарплату нічогеньку тоді заробила, і в оперу ходила двічі, і гуляла по засніженому берегу моря…

Створюй власну дійсність

Я не закликаю жити ілюзіями. Але наші думки впливають на наш настрій та світогляд, а це, у свою чергу – на нашу поведінку, продуктивність та ефективність. Можна безконечно скаржитися на те, що ти просто не можеш бути щасливим за таких обставин – долар по 29, «пора валити» і все таке. Людина чи не єдина істота, здатна змінювати навколишнє середовище. Твори його самостійно. Якщо бракує дива у буднях – будь дивом. Ніхто не створить тобі свята, якщо ти сам не створиш. Нам під силу змінювати, вибирати, своє оточення, зацікавлення і робити світ навколо себе приємнішим та комортнішим. А, і ще одне – не скаржитися.

Не бійся фарбувати волосся, яскраво вдягатися

Волосся – не зуби, відросте. Це саме час для експериментів. На схилі літ з рожевою чуприною ти будеш виглядати ще дивніше.

Мої найменш улюблені кольори – це сірий та коричневий. Світ в цілому сірий і похмурий, забарвлюй його самою своєю присутністю.

 Бережи свій гарний настрій
Завжди бажають головного – здоров’я. Мене дратує це. Не буду довго коментувати, головне – це гарний настрій. Набурмосені скиглії з кінським здоров’ям – та кому вони потрібні? Недуга – не привід ставити хрест на собі. Посміхайся і радій життю! Найкращий день – сьогодні.

*Будуть змінюватися та доповнюватися!

пʼятницю, 6 січня 2017 р.

2017

Вже декілька років так повелося, що на мій день народження мені дарують красиві записники. З дитинства (завжди просила у подарунок грубий зошит) люблю нові блокноти, які завжди стають у нагоді.
Гортаю зараз красивий, у м'якій дерматиновій обложці блокнот, який подарувала мені Катя, - у ньому мій рік, з його витратами і прибутками, втратами і набутками, здобутками і провалами:

Виступала чотири чи п'ять разів на поетичних читаннях: у "Заратустрі" (вона ще існувала), у "Мамонті" - причому, двічі за рік, у ТНЕУ, на "вільному мікрофоні" ФМ, двічі була на ТБ. 
У березні їздила у Київ на зустріч з Кондолізою Райс, а в травні - на Форум стипендіатів Завтра.ЮА.
Я вперше побувала у Дрогобичі та Медоборах - бачила, як цвіте неопалима купина.
Проїхала більше 2 тисяч кілометрів на мотоциклі та їздила на ньому в село.
Була на фестивалі "Ї", "Ференц-фесті" у Бережанах, на "Файному місті". Потім організувала поїздку на Дні Пінзеля у Бучач, з ночівлею у Язловецькому жіночому монастирі - вперше побачила скелі в Рукомиші та водоспади Русилова.
Почала працювати у Бункермузі арт-директором.
В кінці серпня поїхала з Тонею в Грузію, були в Батумі, на Ананурі, в каньйоні Мартвілі та Окаце, на водоспаді Кінчха, в Кутаїсі.
В кінці вересня побувала в Любліні на Конгресі ініціатив Східної Європи.
На свій день народження, ювілейний 25 рік, якраз під час фестивалю "Джаз-без" - влаштувала виставку графіки "Папір/Камінь" у драмтеатрі.
Ходила на каву, читала книги, дивилася фільми.

Але з планів на майбутній рік у 2016 я ледве виконала половину.
Я записую плани - а це перший крок до успіху. Але після цього часто "вважаю", що вони вже самі почнуть втілюватися у життя. Тому деякі справи зависли на цілий рік (!). З деякими завданнями я не впоралася, що вважаю дуже прикрим.