субота, 1 вересня 2012 р.

Діснейленд для дорослих


На відміну від Ніцци, де просто було натрапити на захаращений провулок, недоглянутий фасад, князівство Монако вражало своєю досконалістю.  Монако – це Діснейленд для дорослих. Дороги тут миють із шампунем, а в магазинах Chanel, Gucci, Prada – немає цінників. Яка різниця, скільки вартує річ? Зайвий нуль не позначиться на стані банківського рахунку.






Про заснування Монако існує легенда, дуже популярна у цих краях. Фактично, сюжет пристосований до будь-якого містечка на узбережжі, різняться лише імена героїв. В історії Монако ім'я героїні – свята Дівота. Мовляв, на у перших століттях нашої ери, коли велися гоніння на християн, ревну прихильницю Ісуса, молоду дівчину за її непохитну віру зарубали римляни. А для залякування інших, поклали тіло у човен, а човен – спустили на воду. Хвилі Середземного моря прибили останки нещасної до цих берегів. Дівота стала покровителькою місцевих, на її честь спорудили храм, що діє донині.
Як відомо, Монако править династія князів Грімальді. Як цей куточок землі потрапив під їх владу? Пробачте мені, як історику, абстрагування від будь-яких дат, - я ж на відпочинку. Переказ стверджує, що завоювати цю територію, оточену горами і водою було непросто, майже неможливо. Хитрий Грімальді перевдяг свою дружину у монаші ряси, під якими було легко заховати зброю. Страж міської брами не запідозрив нічого і безпечно впустив мандрівних ченців до міста. Століттями поселення жило небагато, переважно за рахунок вилову риби. Та от князь Монако зовсім завяз у боргах… І несподівано знайшов ризикований вихід із ситуації. В сусідній Франції та й у багатьох інших країнах Європи забороняють казино, адже азартні ігри розоряють тисячі заможних сімей, негативно впливають на фінансове становище цілої держави. Грімальді збирає де тільки можливо кошти на спорудження казино у Монако. Через недовгий час тут постає розкішна будівля казино «Монте Карло», того самого, де знімаються фільми про Джеймса Бонда. (До слова, Монте Карло –  не окреме місто, це лише один із чотирьох районів Монако). Справа була виграшною. Вже через короткий час Монако прибаблює грошовитих любителів випробувати долю, для них будується один із найрозкішніших готелів світу – «Де Парі». А жителі Монако назавжди забувають про бідність та сплату податків.
Всі монагаски – громадяни Монако – мають особливі привілеї: користуються безвізовим режимом у будь-якій країні світу, запрошені на усі святкування князівської родини – весілля чи похорони… (подумати тільки, у цьому раю люди також народжуються, хворіють, помирають… одним словом, «багаті теж плачуть»). Монагаски мають лише одну заборону – грати у казино (при вході там діє паспорт-контроль). Щоправда, в Монако відкрили й інше казино, де вхід спрощений, мінімальна ставка – 10 євро. Але не думаю, що в когось із місцевих виникає особливе бажання загравати із фортуною. Їм і так поталанило народитися й жити в цій казково-чарівній карликовій державі.
Менше за Монако, здається, лише Ватикан. Але в Монако найвища у світі щільність населення – тридцять тисяч (80 % з них – це іноземці). Щороку на отримання громадянства Монако подається більше 5 тисяч заяв. Серед тих, кому поталанило – наш знаменитий стрибун Сергій Бубка.
Монако – одне із найбезпечніших місць на землі. Кажуть, тут немає куточка, який би не був під відеонаглядом (тому перевдягатися на пляжі треба обережно). Зі злочинів тут може трапитися дві-три кишенькові крадіжки на рік… Останнє вбивство відбулося більше 50 років тому, та й то, вину підозрюваного не було доведено. Отож товстосуми без остраху можуть гуляти у Монако, а й самостійно кермувати ферарі чи ламборджіні. Не втрачайте свій шанс з кимось познайомитися: можливо, ці два молодики – і є нежонаті онуки князя Раньє ІІІ?
І знову повторю, не знайомтеся з італійцями. Краще лежіть на пляжі Лервотто, перебираючи пальчиками ніг дрібнесеньку загладжену гальку, ловлячи на собі ласкаві промені сонця та захоплені погляди оточуючих. Перед вами – гладінь лазурового моря (завдяки спеціальній сітці "Medusa protection" у воді немає не те що медуз, ані водоростей, ані сміття з екваторії) і білосніжні круїзні лайнери, розкішні яхти. Позаду вас – щільна та стильна забудова міста на фоні загорнутих у туман альпійських вершин.  Здається, що тут навіть ніколи не буває поганої погоди…
Я справедливо погоджуюся із пафосним прирівнянням Монако до раю на землі. Це дійсно рай для багатих,… та і для бідних. Взагалі, я б запровадила соціальну програму із корегування самооцінки в людей. Тих вискочок, котрі страждають на зіркову хворобу і тих, хто вважають себе останніми лузерами, я б на деньок відправляла у цю крихітну державу. Задираки б відчули, хто є насправді хто у цьому світі, хто править балом, хто найбагатший, найтитулованіший та найуспішніший. А невдахи сповнилися б гордістю за змогу пройтися трасою «Формули-1», приставити свою стопу до золотої ступні когось із всесвітньовідомих футболістів, покупатися у тому ж солоному-пресолоному блакитно-чистому морі, де купалася Грейс Келлі, найзнаменитіші зірки та бізнесмени. Це круто. Повірте, повертатися до Тернополя людиною, яка чотири дні тому бачила вогні нічного Монако – це незрівнянна річ. Мільярди людей ніколи за все своє життя не потраплять у цей заповідний куточок у два квадратних кілометри краси, розкоші та блиску.

Немає коментарів:

Дописати коментар